СТІЙКІСТЬ САМОЗАПИЛЕНИХ ЛІНІЙ ТА ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ДО ОСНОВНИХ ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.06Ключові слова:
кукурудза, самозапилені лінії, пухирчата і летюча сажка, оцінка стійкості, група стиглості, селекціяАнотація
Представлено результати досліджень із вивчення самозапилених ліній та ідентифікація за стій-
кістю до основних хвороб та шкідників, виявлення детермінуючих ознак для розробки принципів під-
бору батьківських пар при створенні гібридів кукурудзи, стійких до комплексу ентомо- та фітопа-
тогенів, адаптованих до умов Правобережного Лісостепу України. За результатами дослідження
рівнів урожайності самозапилених ліній кукурудзи виявлено високу врожайність (> 2,5 т/га) ліній – В
37, СМ 5-1-1, СО 91, СО 108, К 212, МА 22, Оh 43 Н.t., W 401, УХ 405, УХК 411, ХЛГ 42, ХЛГ 45, ХЛГ
224, ХЛГ 562 i ХЛГ 1339. Результати градаційного групування свідчать, що серед самозапилених лі-
ній робочої колекції 28,0 % мали високий, 50,0 % – середній та 22,0 % – низький рівні врожайності.
Водночас, коли прості гібриди можна схарактеризувати тим, що 10,5 % з них належали до групи із
високою врожайністю, 54,6 % – до середньої, та 34,9 % – до низьковрожайної. Зважаючи, що серед
цих 10,5 % гібридних комбінацій, які мають рівень урожайності вищий за 5,5 т/га, присутні гібридні
комбінації з комплексною стійкістю до хвороб та шкідників саме на підставі виділених нами само-
запилених ліній донорів стійкості до ентомо- та фітопатогенів, що вказує на підтвердження сфор-
мульованих нами принципів підбору батьківських пар. До групи високоврожайних відносять, зокрема
прості гібриди на основі таких цінних донорів комплексної стійкості до шкідників і хвороб, як УХ
405, МА 22, УХК 409, СМ 5-1-1, F 502. Найбільш рівномірний розподіл зафіксовано до пошкодження
кукурудзяним метеликом, високу стійкість до якого мали 42,0% самозапилених ліній та 29,1 % – про-
стих гібридів. Значна кількість самозапилених ліній мала високу стійкість до ураження пухирчас-
тою сажкою (80,0 %) та летючою сажкою (54,0 %). Високостійких гібридних комбінацій до даних
хвороб було менше: 45,3 та 43,0 %, відповідно. Стосовно успадкування гібридами стійкості до
ушкодження шведською мухою, то прослідковується сильний зв'язок між гібридами та обома
батьківськими формами (г = 0,890; 0,874), що також вимагає підбору обох високостійких до
пошкодження цим шкідником батьківських форм для отримання ідентичного гібридного потом-
ства. Визначені джерела стійкості за проведеним кореляційним аналізом підтвердили свою зага-
льну ефективність у гібридних комбінаціях. Окреслені самозапилені лінії, які віднесено до цінних
та перспективних з позиції подальшого використання в селекційній практиці для створення
стійких до ентомо- та фітопатогенів, будуть рекомендовані для перспективного вивчення і ви-
користання.