ВИНЕСЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ З ПРОДУКЦІЄЮ ЯЧМЕНЮ (HORDIUM VULGARE L.) НА ПРОВАПНОВАНОМУ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ҐРУНТІ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Ключові слова: ячмінь, азот, фосфор, калій, зерно, солома, господарське винесення, повернення, винос одиницею урожаю

Анотація

Винесення елементів живлення визначається кількістю їх накопичення в зібраній частині продук-ції. Мета досліджень – визначити рівень господарського винесення та повернення частини елемен-тів із соломою ячменю ярого, величину виносу на 1 т зерна і соломи. Дослідження проводили за умови хімічної меліорації дерново-підзолистого ґрунту різними дозами, визначеними за показником гідролі-тичної кислотності ґрунту (Нг), i видами вапнякових матеріалів (0,5‒1,5 Нг доломітового і 1,0 Нг вапнякового борошна), систематичного внесення рекомендованої норми добрив (N90P90K90) під ячмінь ярий із додаванням сірки S40 і мікроелементів (МЕ) у формі мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий. Вапнування і удобрення мало позитивний вплив на урожайність зерна і соломи ячменю, зміну струк-тури рослин. У контролі та в разі внесення N90Р90К90 ширше відношення між зерном і соломою 1 : 1,09 і 1 : 1,04 вказує на посилений розвиток побічної продукції. Звуження співвідношення на про-вапнованих варіантах до 0,83–0,96 вплинуло на величину виносу азоту, фосфору і калію переважно через урожайність зерна і соломи, ніж динаміки вмісту елементів. Істотніші показники вмісту NPK у сухій речовині відзначено за умови додавання сірки (S40) і мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий (2 кг/га) позакоренево. За рахунок зміни вмісту елементів і урожайності в зерні і соломі спостеріга-ються різні рівні виносу NPK. У зерні найвища кількість винесення відзначена для азоту (38,4–66,3 кг/га) і фосфору (18,1–31,7 кг/га), тоді як у соломі переважав калій (36,5–45,8 кг/га). Тобто по-вернення азоту із соломою залежно від удобрення і вапнування перебувало на рівні 34,1–38,7 %, фос-фору 19,2–30,9 %, калію 63,9–73,4 % від господарського виносу. Отже, повернення останнього у 2,0–2,7 раза перевищує азот і фосфор. Винесення на формування 1 т соломи в середньому за результа-тами досліджуваних варіантів (без контролю) становило 8,5 кг/т азоту, 2,5 фосфору і 11,0 кг/т ка-лію. Цей показник є більш стабільною величною, що дозволить корегувати систему живлення наступної культури залежно від кількості побічної продукції та повернення елементів при її зароблянні у ґрунт.

Опубліковано
2021-06-25
Як цитувати
Польовий, В. М., Ященко, Л. А., Ровна, Г. Ф., & Гук, Б. В. (2021). ВИНЕСЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ З ПРОДУКЦІЄЮ ЯЧМЕНЮ (HORDIUM VULGARE L.) НА ПРОВАПНОВАНОМУ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ҐРУНТІ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ. Scientific Progress & Innovations, (2), 13-19. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.01
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. РОСЛИННИЦТВО