Scientific Progress & Innovations

Завантажити номер одним файлом

2024-07-11T00:02:44+03:00

Науковий журнал включено до категорії Б
Переліку наукових фахових видань України, у
яких можуть публікуватися результати
дисертаційних робіт на здобуття наукових
ступенів доктора наук, кандидата наук та доктора
філософії з сільськогосподарських, ветеринарних
та технічних наук (наказ Міністерства освіти і
науки України № 409 від 17.03.2020 р. та № 866
від 02.07.2020 р.)
101 – Екологія; 162 – Біотехнології та біоінженерія;
201 – Агрономія; 202 – Захист і карантин рослин;
204 – Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва; 211 – Ветеринарна медицина;
212 – Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза;
208 – Агроінженерія

Господарсько-цінні ознаки, їх рівень та кореляційні зв’язки у потомствах гібридних популяцій сої

2024-07-10T15:43:47+03:00

У статті представлено рівень господарсько-цінних ознак і кореляційні зв’язки у потомствах різних гібридних популяцій сої. Створення сортів із залученням вихідного матеріалу сої (Glycine max. (L.) Merr.) з високим генетичним потенціалом урожайності та адаптивними властивостями потрібує використання сучасних методів селекції з відповідним рівнем господарсько-цінних ознак. Сучасні методи оцінки і добору селекційних зразків дозволяють контролювати господарсько-цінні ознаки та їх прояв. Створені гібриди F1, як вихідні форми гібридних популяцій відрізняються продуктивністю і визначальними її елементами структури врожаю. Селекційний процес спрямований на пошук гетерозисних форм з використанням генетичної детермінації селекційно-значущих ознак і визначенням їх генотипової структури мінливості. Метою наших досліджень було визначення господарсько-цінних ознак та кореляційних звʼязків між ними у потомстві гібридних популяцій сої. Польові дослідження проводили (2006–2019 рр.) на дослідному полі Полтавської державної аграрної академії. Грунт – чорнозем опідзолений, попередник – пшениця озима. Об’єкт досліджень – гібридні комбінації F1. Тестерами були сорти Аметист і Алмаз, які найбільш пристосовані до умов Полтавщини. Досліджували п’ять сортів, які за високого рівня урожайності є носіями більш вираженого значення складових елементів продуктивності (кількість бобів, кількість вузлів, кількість насінин, маса 1000 насінин, маса насіння з рослини) – це українські сорти: Агат, Романтика, Краса Поділля, Альтаїр та китайський – Мяо-ян-доу. У потомстві відокремлені рослини з високим значенням господарсько-цінних ознак, які у 2–5 разів перевищували середньо популяційне значення (висота нижнього бобу, кількість на рослині гілок, маса бобів з насінням, маса 1000 насінин, кількість насіння з рослини), які становили групу добору у наступних поколіннях. Визначена кореляційна залежність, їх сила і направленість між ознаками, які істотно впливають на продуктивність рослини. Виявлені закономірності дозволяють цілеспрямовано вести селекцію на покращення ознак продуктивності рослин сої у потомстві міжсортових гібридів Аметист / Краса Поділля, Bravella / Білоснежка / Альтаїр. На основі кращих рослин створено групи добору, які слугували вихідним матеріалом для подальших селекційних доборів.

Вплив якісних показників на зміну забарвлення плодів вишні і черешні

2024-07-03T18:22:20+03:00

Стаття присвячена визначенню основних показників стиглості плодів вишні та черешні залежно від формування якості і вмісту біологічно активних речовин. Вишня і черешня мають багатий хімічний склад, завдяки наявності цукру, органічних кислот, фенольних сполук, антоціанів, кверцетину, вітамінів С, каротиноїдів та вважаються дієтичними продуктами. Збирання плодів у оптимальній ступені стиглості є основним показником який вливає на якість, транспортування, зберігання та переробляння. Встановлено, що фізико-технічний склад плодів вишні та черешні змінюється та залежить від показників кольору, оптичної густини, коефіцієнту світлопропускання. За результатами досліджень оптична густина плодів вишні та черешні складає 0,30–0,42 % та знаходиться в оберненій залежності від коефіцієнту світло- пропускання. Густина плодів визначається впливом умов вирощування за роки проведення досліджень: найвища 2021 року − 0,42 і 0,37 %, а найнижча – 2023 року (0,33 і 0,28 %). У плодів вишні вона вища за черешню на 0,37 і 0,32% та обернена до коефіцієнту світлопропускання. Колір плодів вишні та черешні визначає їхню антиоксидантну активність. Антиоксидантна активність є основним показником який визначає якість плодів вишні і черешні та залежить від вмісту біологічно активних сполук: фенольних, флавоноїдів та антоціанів. За результатами досліджень антиоксидантна активність плодів вишні переважає черешні на 10−16 %. 2021 року активність плодів вишні та черешні на 38 % перевищувала плоди 2023 року, що пов’язано із впливом погодних умов вирощування. Таким чином, якість плодів вишні та черешні визначається показниками антиоксидантної активності, оптичної густини (0,30–0,42 %) та коефіцієнту світлопропускання (0,28–0,42 %). Перспективою подальших досліджень є встановлення залежності між показниками антиоксидантної активності та кольором плодів (оптичною густиною, коефіцієнтом світло пропускання) що дасть змогу спрогнозувати якість продукції.

Формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин в умовах Лівобережного Лісостепу

2024-07-03T18:58:57+03:00

Кукурудза (Zea mays L.) має достатньо широке цільове призначення, зокрема зернове, кормове та технічне. За середніми дворічними (2022–2023 рр.) результатами досліджень встановлено, що в умовах Лівобережного Лісостепу України найбільш доцільно вирощувати ранньостиглий гібрид кукурудзи LG Жаклін із нормою висіву 55 тис. шт./га схожих насінин, що сприяє одержанню найвищого врожаю зерна культури 9,37 т/га. Збільшення норми висіву до 60 і 65 тис. шт./га схожих насінин є недоцільним у зв’язку із нижчим рівнем продуктивності, порівняно із попередньою нормою висіву та збільшенням виробничих витрат на насіння на 9,1–18,2 %. Виявлено, що кращі умови для формування високої продуктивності середньораннього гібриду кукурудзи LG 31305 створюються за сівби із нормою 65 тис. шт./га схожих насінин. При цьому урожайність зерна становила 12,13 т/га, що на 1,5 і 5,8 % вище, ніж за норми висіву, відповідно 60 і 55 тис. шт./га схожих насінин. Встановлено, що найбільш ефективним було застосування мікродобрива Маїз Буст (2,0 л/га) або його бакової суміші із стимулятором росту Біотрак (1,0 л/га) за позакореневого підживлення посівів кукурудзи у фазі 4–8 листків. Приріст урожайності зерна гібриду LG Жаклін та LG 31305, порівняно з контролем (обприскування посівів водою) становив, відповідно 0,45 і 0,49 та 0,18 і 0,38 т/га або 5,0 і 5,4 та 1,6 і 3,3 %. На варіанті, де позакореневе підживлення посівів культури проводили препаратом Грамітрел (2,0 л/га) відзначено тенденцію до підвищення зернової продуктивності гібридів кукурудзи LG Жаклін і LG 1305, порівняно із контрольним варіантом, однак різниця в урожайності є не істотною. З’ясовано, що різні норми висіву насіння та біотип гібриду істотно не впливали на вологість зерна кукурудзи перед збиранням. У ранньостиглого гібриду LG Жаклін вона знаходилася в межах 20,1–20,4 %, а середньораннього LG 31305 – 19,9–20,3 %.

Особливості проведення інокуляції при вирощуванні сої

2024-07-08T09:22:38+03:00

Соя є найважливішою культурою в світі, попит на яку постійно зростає, що обумовлює необхідність збі-льшення її якості та врожайності. Відомо, що обов’язковим елементом технології вирощування сої є додат-кова інокуляція, яка передбачає обробку бактеріальними препаратами, які містять азотфіксуючі бактерії Bradyrhizobium japonicum. Метою статті є дослідження особливостей існуючих методів проведення іноку-ляції сої. Чим більше врожайність сої, тим більше потреба в азоті, який на 50–60 % покривається біологіч-ною фіксацією завдяки симбіозу з бактеріями B. japonicum. За їх відсутності або недостатності проводиться інокуляція насіння сої та ґрунту. У першому випадку використовують живі штами Rhizobium у вологій тве-рдій або рідкій формах для їх нанесення на насіння, щоб воно залишалося життєздатним і могло заселитися на всіх коренях сої, що наростають. Інокуляція ґрунту практикується зазвичай у поєднанні з контактною інокуляцією насіння шляхом внесення гранул інокулянту за допомогою аплікатора у сівалку. Існують від-мінності між різними продуктами, які використовують однакові або аналогічні штами Rhizobium. Продукти на основі торфу (HiStick, LegumeFix) вважаються стандартними інокулянтами та надають забарвлення об-робленому насінню. Рідкі інокулянти (LiquiFix, Rizoliq, Turbosoy) не забарвлюють насіння та постачаються з рядом добавок і використовують полімери для захисту й адгезії. Практикується також поєднання кількох штамів Rhizobium в одному продукті. Оскільки важливо, щоб якомога більше бактерій вижило після посіву до початку проростання сої, ключовою характеристикою якості продукту є щільність ризобій і необхідність до-тримання основних практичних рекомендацій в процесі інокуляції. Використання вищої за норму дози іно-кулянту не становить жодної загрози навколишньому середовищу та зазвичай призводить до збільшення утворення бульбочок і врожайності насіння до 25 %. Також інокуляція позитивно впливає на польову схо-жість і виживання рослин, їх висоту й індивідуальну продуктивність, зменшує витрати на хімічні засоби захисту та підвищує родючість ґрунту.

Ефективність підживлення насіннєвих посівів проса прутоподібного

2024-07-08T09:29:39+03:00

всебічне вивчення та стрімке впровадження альтернативних джерел енергії. З-поміж існуючих поновлюваних енергоресурсів найбільш доступним та щорічно відтворюваним – є рослинний. Його отримують з фітомаси різноманітних енергетичних культур. Однією з таки рослин є просо прутоподібне (Panicum virgatum L.), її вивчають найбільше. Що пов’язано з пластичністю, адаптивними властивостями та спрощеною агротехнологією вирощування й високою врожайністю біомаси. Поряд з цим, не в повній мірі вивчені питання щодо особливостей формування насіннєвої продуктивності цієї культури. У зв’язку з чим, ми провели багаторічні дослідження в умовах центр частини Лісостепу України. Метою яких було визначити вплив підживлення насіннєвих посівів хелатним препаратом ʼKristalon Specialʼ на формування біометричних показників рослин та насіннєву продуктивність проса прутоподібного. Матеріалом для дослідження був сорт проса прутоподібного ‘Зоряне’. Дослід двофакторний, що містив: фактор А – рік вегетації культури (2021–2023 рр.) та фактор Б – варіанти весняного підживлення посівів проса прутоподібного хелатним препаратом ʼKristalon Specialʼ різної концентрації (від 10-ти % до 100 % відповідно рекомендованої норми внесення). В результаті проведених досліджень, порівняно з контролем встановлено суттєве збільшення біометричних показників генеративної частини рослин проса прутоподібного. Що відмічали на варіантах застосування 60 % робочого розчину ʼKristalon Specialʼ. На них зафіксовано суттєве зростання: довжини прапорцевого листка (до 45,3 см), довжини волоті (до 35,0 см), кількості волотей (4,7 шт./рослину). Як результат, на цих варіантах суттєво зростала насіннєва продуктивність за вагою насіння (до 0,077 г/рослину) та збільшився вихід схожого насіння (до 62,3 %). За результати кореляційно-регресійного аналізу визначено, що насіннєва продуктивність проса прутоподібного знаходиться у тісній прямолінійній кореляційній залежності із біометричними показниками генеративної частини рослин за коефіцієнта кореляції r ˃ 0,71. Таким чином, з-поміж варіантів досліду найбільш дієвим, що має істотний вплив як на біометричні показники генеративної частини рослин, так і на збільшення насіннєвої продуктивності й виходу схожого насіння проса прутоподібного сорту ‘Зоряне’ є застосування позакореневого підживлення посівів 60 % робочого розчину ʼKristalon Specialʼ у фазу весняного кущіння.

Зберігання зерна в полімерних рукавах як відповідь на виклик воєнного часу в Україні

2024-07-08T09:36:05+03:00

Вплив воєнних дій на сільськогосподарське виробництво є катастрофічним і проявляється у зменшенні площ сільськогосподарських угідь через окупацію або замінування, недолік робочої сили, подорожчання ресурсів (насіння, добрива, паливо) за одночасного зниження вартості виробленої продукції через ускладнену логістику реалізації, знищення та пошкодження зерносховищ і техніки. Мета статті – дослідження особливостей використання полімерних рукавів для збереження зерна в умовах воєнних дій на території України. В подібних умовах постає питання використання нетрадиційних технологій збереження зерна, до яких можна віднести так звану аргентинську технологію зберігання зерна в полімерних рукавах. На сьогоднішній день це найкраща з усіх відомих технологій зберігання вологого зерна не тільки на корм, але й для харчових цілей, а вартість зберігання приблизно в 2–3 рази нижча, ніж на елеваторі. Завдяки високій герметичності рукава відбувається самоущільнення зернової маси за рахунок зниження її біологічної активності, а зберігання його при нульових температурах сприяє природному охолодженню вмісту рукава. Доцільність використання зернових рукавів також обумовлена логістичними особливостями, які пов’язані з сезонністю виробництва зерна. Дослідженнями доведено, що зберігання в полімерних рукавах без втрати кількості й якості зерна можливе більше півроку залежно від його вологості. Наразі для покращення процесу зберігання використовується метод контрольованої атмосфери, що передбачає створення у полімерному зерновому рукаві суміші атмосферних газів, багатих CO2 і низьким вмістом O2, або їх комбінації. Активно також впроваджується використання спеціальних бездротових датчиків і платформи Internet-of-Crops® від компанії Centaur для дистанційного моніторингу температури, вологості зерна, концентрації O2 та/або CO2, що дозволяє контролювати якість зерна на зберіганні у будь-якому зерносховищі.

Особливості патогенезу септоріозу пшениці ярої в умовах Східної частини Лісостепу України

2024-07-09T00:27:46+03:00

В останні роки суттєвої шкідливості посівам пшениці ярої завдають листкові хвороби, про що свідчать дослідження, проведені відомими вченими України. У фітопатогенному комплексі пшениці ярої переважали збудники грибної етіології. Найбільш поширеним збудником захворювання є Septoria tritici Desm. (теліоморфа Mycosphaerella graminicola (Fuckel/J.Schrot). У статті наведено результати дослідження по вивченню біоекологічних особливостей розвитку септоріозу пшениці ярої Septoria tritici Desm. При ураженні рослин збудником септоріозу утворювалися плями видовженої прямокутної форми, солом’яного кольору маслянисті на вигляд за рахунок численного формування пікнід. У септоріозу первинним інокулюмом були сумкоспори, які формувалися в перитеціях на рослинних рештках. При підвищеній вологості повітря сумкоспори вивільнювалися і розносилися вітром та дощем, уражуючі молоді рослини. Вторинним джерелом інфекції були інфіковані рослини, на яких формувалося конідіальне спороношення. Пікноспори утворювалися всередині пікнід і за сприятливих умов патоген давав від 6 до 12 генерацій за вегетаційний період. Оптимальною температурою повітря для септоріозу є 20–23 0С та середньодобова вологість повітря 66–80 %. Нами встановлено, що пікноспори збудника проростали на листі за 10–15 годин. Інкубаційний період складав 6–10 діб. У збудника S. tritici в одній пікніді містилося 15–18 тис. пікноспор. Нами доведено, що на сорті пшениці ярої Харківська 30 у фазі кущіння поширеність хвороби складала 14,8–15,2 %, при розвитку 6,2–6,7 %. У фазі виходу в трубку поширеність хвороби становила 33,7–34,9 % за ступеня розвитку 10,2–13,3 %. У фазі молочно-воскової стиглості поширеність септоріозу була 55,6–57,4 %, а розвиток хвороби 22,7–24,1 %. Знання біоекологічних особливостей розвитку хвороби дає можливість для планування та ефективного проведення заходів захисту по обмеженню поширеності та розвитку септоріозу пшениці. Здійснення систематичного моніторингу і діагностики захворювань має вирішальне важливе значення в розробці та удосконаленні технології захисту пшениці ярої і контролю фітопатогенів. Для захисту пшениці ярої від септоріозу необхідний комплексний підхід із застосуванням селекційно-генетичних, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів з урахуванням прогнозу розвитку хвороби у конкретному регіоні вирощування культури.

Таксономічний аналіз та господарське значення флори урочища Щаул Мармароського масиву (Українські Карпати)

2024-07-09T00:41:26+03:00

У сучасних умовах посиленого антропогенного впливу на природні екосистеми важливе значення має дослідження регіональних флор, які започатковують моніторинг фіторізноманіття. Досі мало вивченою залишається флора територій державних лісових дослідних господарств, які можуть слугувати не лише господарськими об’єктами, але й науковими полігонами для спостереження за змінами, що відбуваються внаслідок господарювання та змін клімату. Метою нашої роботи було з’ясувати таксономічну різноманітність флори судинних рослин урочища Щаул Мармароського масиву Українських Карпат (с. Богдан, Рахівський район Закарпатська область) та оцінити її господарське значення. За результатами проведених досліджень встановлено, що флора урочища Щаул включає 220 видів, 167 родів, 60 родин судинних рослин. Переважна більшість видів представлена відділом Magnoliophyta, на який припадає 95,0 % від загальної кількості видів, тоді як відділ Lycopodiophyta налічує один вид (0,4 %). Відділи Equisetophyta та Pinophyta – по три види (1,4 %). Відділ Polypodiophyta налічує чотири види, що становить 1,8 %. Серед перших одинадцятьох родин, які є найбагатшими на види, провідне місце належить родинам: Asteraceae – 27 видів (12,2 %), Ranunculaceae – 16 видів (7,2 %), Poaceae та Lamiaceae по 15 видів (6,8 %), Rosaceae – 13 видів (5,8 %), Brassicaceae – 9 видів (4,0 %), Caryophyllaceae та Fabaceae по 8 видів (3,6 %), Apiaceae, Polygonaceae та Scrophulariaceae по 6 видів (2,7 %). На їх частку припадає 58,1 % видового різноманіття досліджуваної флори. Решта родин є менш чисельними у видовому відношенні, на них припадає 41,9 %. Встановлено, що у загальних рисах таксономічна структура флори урочища Щаул є подібною з регіональною флорою, однак має певні ознаки синантропізації, що проявляються, зокрема, у позиції родин Lamiaceae та Polygonaceae. Наведено дані господарської оцінки флори, виділено 19 господарсько важливих груп видів, що є високим показником чималої практичної цінності досліджуваної флори. Виявлено 177 видів декоративних рослин, 134 види лікарських, 102 – кормових, 82 – медоносних, 47 – харчових, 36 – отруйних, а також 59 видів бур’янів тощо. Інші групи представлені невеликою кількістю видів. Відмічено зростання 7 видів рослин включених до Червоної книги України: Galanthus nivalis L., Crocus heuffelianus Herb., Scopolia carniolica Jacq., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Pinus cembra L., Orchis fuchsii Druce, Listera ovata (L.) R.Br. Наявність таких видів є показником природоохоронної та наукової цінності досліджуваної території. Отримані дані можуть бути використані при вдосконаленні методів ведення лісового господарства Щаульського лісництва.

Інноваційний напрямок комплексного використання відходів дріжджового виробництва та біопрепарату «Радород» в процесі компостування листяного опаду

2024-07-09T01:04:50+03:00

Проаналізовано сучасні підходи щодо переробки відходів рослинного походження та органічних відходів дріжджового виробництва, які є цінною вторинною сировиною для різних галузей господарства. У роботі запропоновано комплексне використання відходів дріжджового виробництва та біопрепарату «Радород» в технології компостування рослинних відходів. Біопрепарат «Радород» – це біодинамічне добриво, яке виготовляють методом аеробної мезофільної ферментації органічної сировини, відходів тваринництва з додаванням біологічної маси рослинного походження. Встановлено позитивний ефект використання біопрепарату з вмістом актиноміцетів у комплексі з дріжджовими клітинами рідких відходів у співвідношенні 1 : 1 за масою. Синергійний вплив комплексного біоагенту сприяє прискоренню у порівнянні з контролем процесу аеробного окиснення органічної складової під час компостування рослинних відходів. Спостерігається посилення процесів мінералізації рослинного субстрату, підвищення зольності продукту на 22,02–24,87 %. Одночасне застосування біопрепарату «Радород» і дріжджової суспензії як аналога рідких відходів дріжджового виробництва в технології компостування рослинних залишків прискорює у порівнянні з контролем процес аеробного окиснення їх органічної складової, що обумовлено біохімічною активністю мікроорганізмів-біодеструкторів компостного матеріалу, участь яких у процесах мінералізації посилюється під впливом біологічно активних речовин Sacchaгоmyces cereuisiae та змінюється внесенням видів роду Actinomyces біопрепаратом «Радород». Отриманий компост-добриво достатньо мінералізований, збагачений поживними сполуками, і може застосовуватися у сільському господарстві. Запропоноване еколого-технологічне рішення дозволяє комплексно утилізувати відходи різних галузей виробництва, скоротити час дозрівання компосту, забезпечує природну стимулюючу дію на біоагент компостоутворення та отримати якісний продукт для подальшого застосування в агропромисловому комплексі.

Особливості перебігу цистоізоспорозу собак в складі мікстінвазій

2024-07-09T01:04:04+03:00

Собаківництво – галузь тваринництва, що передбачає розведення собак культурних порід для використання у різних галузях народного господарства, спорті та армії. Разом з тим, на ефективність розведення собак, їх здоров’я та ветеринарне благополуччя впливають хвороби паразитарної етіології, зокрема протозоози. До таких інвазій відноситься цистоізоспороз, який завдає економічної шкоди собаківництву. Однак, у собак паразитози часто перебігають у вигляді мікстинвазій, де співчленами можуть бути збудники протозоозів та гельмінтозів, що є значущим при призначенні лікування та підвищення ефективності лікувальних заходів. Собак досліджували копроовоскопічними методами флотації на наявність ооцист/яєць паразитів. Проведеними дослідженнями встановлено, що цистоізоспороз частіше перебігає у вигляді мікстінвазій (70,8 %), рідше – у вигляді цистоізоспорозної моноінвазії (29,2 %). Співчленами цистоізоспор були гельмінти кишкового тракту: цестоди – Dypilidium caninum та нематоди – Trichuris vulpis, Toxocara canis та Uncinaria stenocephala. Всього було виявлено 10 різновидів мікстінвазій у собак, інвазованих Cystoisospora spp., де двокомпонентні інвазії встановлено у 71,9 % собак, трикомпонентні – у 25,1 %, чотирьохкомпонентні – лише у 3,0 %. З двокомпонентних асоціацій частіше діагностували цистоізоспорозно-токсокарозну (28,7 %) та цистоізоспорозно-трихурозну (24,6 %). З трикомпонентних асоціацій частіше діагностували одночасне паразитування в організмі собак цистоізоспор, токсокар та трихурисів (9,6 %), цистоізоспор, токсокар та дипілідій (7,8 %). Чотирьохкомпонентні асоціації представлені двома різновидами, де співчленами були: цистоізоспори, токсокари, трихуриси та дипілідії (1,8 %,) цистоізоспори, трихуриси, дипілідії та унцинарії (1,2 %). Найчастіше співчленами Cystoisospora spp. були Toxocara canis (53,3 %) та Trichuris vulpis (39,5 %), рідше – Dypilidium caninum (24,6 %) та Uncinaria stenocephala (13,8 %). Отримані результати дають можливість враховувати особливості перебігу цистоізоспорозу собак для ефективного проведення лікувально-профілактичних заходів.

Ветеринарно-санітарна оцінка харчових продуктів та продовольчої сировини за показниками якості і безпечності у 2023 році в Житомирській області

2024-07-09T11:27:54+03:00

Метою наших досліджень було надати ветеринарно-санітарну оцінку харчовим продуктам і продовольчий сировині за показниками якості і безпечності у 2023 році в Житомирській області. За результатами аналізу звітної документації державних лабораторій ветсанекспертизи на продовольчих ринках Житомирської області встановлено, що у 2023 році спеціалістами оглянуто і проведено 398417 експертиз та виконано 1089937 лабораторних досліджень. Не допущено до реалізації всього: 67,964 т та отримано незадовільних результатів досліджень 7368, в т. ч. 37 туш, 1276 випадків інвазійних та незаразних захворювань, з яких 828 випадків ехінококозу. Основною причиною вибраковки субпродуктів у 2023 році були інвазійні та незаразні захворювання, які значно погіршують їх якість і безпечність після зачистки. З причин інвазійних та незаразних захворювань утилізовано 3,925 т. За показниками якості та безпечності (вміст токсичних елементів, пестицидів, антибіотиків, радіонуклідів з усіх досліджених зразків було виявлено лише перевищення за вмістом 137Cs у дарах лісу, які залишаються найбільш небезпечними. Питома активність 4 проб свіжих грибів у Звягельському районі з 83 досліджених була у межах 657 Бк/кг –756 Бк/кг (за ДР – 2006 не вище 500 Бк/кг) та у Коростенському зі 167 досліджених у 5 пробах (627,2 Бк/кг –942,5 Бк/кг. Вміст 137Cs у 2 зразках сухих грибів з 26 досліджених у Звягельському районі відповідно становив 2709 Бк/кг та 2807 Бк/кг (за ДР-2006 не вище 2500 Бк/кг). Питома активність 2 проб сухих грибів з 32 досліджених у Коростенському районі відповідно становила 2836 Бк/кг та 2777 Бк/кг. Забезпечення населення Житомирської області якісними і безпечними продуктами харчування – це результат кропіткої роботи виробників, посиленого контролю на всіх етапах їх виробництва за вимогами системи НАССР на всьому харчовому ланцюгу «від ферми – до споживача» та посиленого ветеринарно-санітарного інспектування фахівцями Держпродспоживслужби і недопущення до реалізації недоброякісної та шкідливої продукції і продовольчої сировини.

Клінічний перебіг ктеноцефальозної інвазії у котів

2024-07-09T01:24:50+03:00

Блохи ряду Siphonaptera – це дрібні безкрилі комахи, що ведуть паразитичний спосіб життя на ссавцях, птахах, також можуть нападати й на людину. Вони спроможні населяти широкий спектр господарів та місце проживання. У домашніх собак та котів блохи є звичайними ектопаразитами, що викликають більшу частку всіх дерматологічних захворювань. Паразитування бліх на тілі домашніх м’ясоїдних тварин супроводжується сильним свербежем, занепокоєнням, еритемою, виникненням алопецій та дерматитів різного характеру. Метою досліджень було встановити особливості клінічного перебігу ктеноцефальозу у котів різного віку залежно від показників інтенсивності інвазії. Дослідження виконували в умовах приватної ветеринарної клініки «Яшма» (м. Кременчук) та лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно- санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Проведеними дослідженнями встановлено, що ктеноцефальоз у котів перебігає у двох формах, з яких найчастіше виявляли хронічний перебіг (83,6 %), рідше – гострий (16,4 %). Форми перебігу залежали від показників інвазії та віку котів. Гострий перебіг встановлено у кошенят до 6-місячного віку за показників інтенсивності інвазії від 20 до 42 екз/гол, а за хронічного перебігу – від 4 до 9 екз/гол. Визначено, що за гострого перебігу у кошенят до 6-місячного віку клінічні ознаки характеризувалися у 100 % випадків ураженням шкіри у ділянці кореня хвоста, черева, спини, боків, наявністю екскрементів бліх та забрудненням ними шкіри та шерсті, свербежем, занепокоєнням, скуйовдженістю волосяного покриву у місцях ураження, еритемою шкіри, сухістю шкіри. За хронічного перебігу у 100 % досліджених тварин клінічно виявляли ураження шкіри у ділянці кореня хвоста, наявність екскрементів бліх та забруднення ними шкіри та шерсті. Інші клінічні ознаки були менш виражені або їх не реєстрували порівняно з клінічними ознаками, встановленими за гострого перебігу. Отримані результати дозволять підвищити ефективність лікувальних заходів з урахуванням форм перебігу інвазії, віку котів та показників інтенсивності ктеноцефальозної інвазії.

Радіаційний моніторинг та порівняльний аналіз морфоімунологічних показників крові у корів за тривалої дії малих доз радіонуклідів.

2024-07-09T01:51:43+03:00

Радіоактивне забруднення місцевості та біологічних об'єктів відбувається внаслідок впливу радіоактив-них речовин, так званих радіонуклідів. Згідно із дослідженнями ряду авторів було встановлено, що тривалий вплив іонізуючого випромінювання в невеликих дозах викликає різного роду неспецифічні реакції, що притаманні для перемінних стадій адаптаційного синдрому та в свою чергу сприяє розвитку компенсаторних реакцій різних систем організму. З метою вивчення впливу таких радіаційних чинників, як радіонукліди 137Cs та 244Pu на функціональний стан природної резистентності великої рогатої худоби, було визначено та порівняно забрудненість території, пасовищ і раціонів радіонуклідами в господарствах Подільського регіону Хмельницької області, досліджено особливості функціонального стану природної резистентності великої рогатої худоби в господарствах з різною інтенсивністю радіоактивного забруднення за допомогою радіологічних, гематологічних, морфологічних та біохімічних методів дослідження крові. Встановлено, що радіоактивні цезій та плутоній спричиняли негативний вплив на функціональний стан великої рогатої худоби. Морфологічні показники крові піддослідних тварин знаходились в межах фізіологічної норми, проте у корів III-ї групи вони були знижені у порівняно із тваринами I-ї групи, що знаходилися на фермах з рівнем забруднення радіонуклідами нижчим 40 кБк/м2. В лейкограмі спостерігались суттєві зміни в крові тварин з господарств з підвищеним радіоактивним фоном. Аналіз клітинного фактору захисту організму показав вірогідне зниження (Р>0,95) фагоцитарної активності нейтрофілів у корів з забрудненої радіонуклідами зони та виражене зниження фагоцитарної інтенсивності нейтрофілів (Р>0,95). Аналізуючи зміни біохімічних показників крові дослідних тварин спостерігалось зниження вмісту гемоглобіну та загального білку сироватки крові, альбумінів і β-глобулінів, при зростанні концентрації α- та γ-глобулінів. У мазках крові, у клітинах лейкоцитарного ряду, спостерігали виражені морфологічні відхилення у клітинному складі крові в порівнянні з нормою. У полі зору мікроскопа чітко видно лізис та гіпохроматоз ядер паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів, вакуолізацію ядер і збільшенням кількості зерен хроматину у ядрах лімфоцитів, гіперсегментацію і фрагментацію ядер псевдоеозинофілів, збільшення кількості хроматину у лімфоцитах.

Діагностична ефективність методів копроовоскопії за еймеріозу курей

2024-07-09T01:58:07+03:00

Птахівництво є важливою галуззю тваринництва, що дає можливість за короткий термін отримати велику кількість цінних продуктів харчування: яєць та м’яса. В умовах ведення птахівництва особливо важливе значення надається підтриманню ветеринарного благополуччя, у тому числі й з паразитарних хвороб, які негативно впливають на здоров'я та продуктивність птиці. Одним з поширених та небезпечних збудників інвазій є найпростіші організми роду Eimeria. Для виявлення еймерій запропоновано значну кількість зажиттєвих методів копроовоскопії, що мають різну діагностичну ефективність. Метою досліджень було встановити ефективність сучасних копроовоскопічних методів флотації при діагностиці еймеріозу курей. В умовах лабораторії паразитології Полтавського державного аграрного університету проводили порівняння методів Фюллеборна (з використанням натрію хлориду), Котельникова-Хренова (з використанням аміачної селітри), Маллорі (з використанням цукру), Мельничука (з використанням карбаміду), Натяглої (з використанням цукру та натрію хлориду). Проведеними дослідженнями встановлено, що за еймеріозу курей найбільш ефективним виявився метод Натяглої за експозиції копропроб 15 хв, де кількість позитивних проб сягала 100 %, а середня інтенсивність інвазії – 419,54 ооцист у 1 г посліду. Меншу діагностичну ефективність встановлено при застосуванні методів Котельникова-Хренова, Маллорі, Мельничука та Фюллеборна, де залежно від експозиції (5–15 хв) виявлено відповідно 60–88,57 %, 42,86–85,71 %, 60–82,86 % та 45,71–80% позитивних проб. Середні показники інтенсивності еймеріозної інвазії також були нижчими на 9,26–78,10 % і становили за використання методу Котельникова-Хренова – 313,55 ооцист/г, Маллорі – 208,67 ооцист/г, Мельничука – 380,69 ооцист/г та Фюллеборна – 235,57 ооцист/г. Отримані результати дозволять рекомендувати найбільш ефективний копроовоскопічний метод флотації з використанням комбінованого розчину цукру та натрію хлориду для діагностики еймеріозу курей з метою підвищення точності виявлення збудників інвазії.

Судово-ветеринарне дослідження трупів собак та котів у випадках задушення руками

2024-07-09T11:28:49+03:00

Наведено теоретичні відомості щодо загибелі тварин, зокрема, собак та котів, внаслідок задушення руками людини, огляд причин та обставин, за яких трапляються подібні події. Розглянуто проблеми судово-ветеринарної експертизи трупів собак та котів, що померли внаслідок задушення руками. У судово-ветеринарній практиці досить рідко, але трапляються подібні випадки. Задушення руками здійснюється шляхом охоплення кистями рук особи, що скоює злочин, шиї жертви і стискання її в концентричному напрямку, доки жертва не припинить дихати. Асфіксія внаслідок задушення руками є підвидом механічної асфіксії внаслідок стискання шиї ззовні, тобто странгуляційної асфіксії. Найчастіше такі випадки трапляються з собаками та котами і є проявом жорстокого поводження із тваринами, зокрема, в контексті домашнього насильства, коли об’єктом агресії людини стають тварини, які утримуються в людських помешканнях. Такі вчинки є правопорушенням, за скоєння якого особи, які це здійснили, підлягають кримінальній відповідальності згідно законодавства України. В даній праці, окрім теоретичних питань, розглянуто 2 випадки судових експертиз трупів домашніх тварин, яких задушили руками. Судово-ветеринарні експертизи за розглянутими випадками виконувались в НУБіП України, м. Київ. В одному з випадків жертвою є кішка, в другому – собака. Судово-ветеринарне експертне дослідження проводили шляхом виконання судово-ветеринарного розтину із послідуючим описом, фотографуванням знахідок та складанням за отриманими результатами висновків судового експерта. Встановлено, що за результатами патолого-анатомічного дослідження крововиливи в ділянці шиї спостерігали в 2 тварин (100 % від загальної кількості досліджених трупів), крововиливи в легенях в 2 тварин (100 %), пошкодження гортані та кровотечу в дихальні шляхи в 1 тварини (50 %); кон’юнктивальні крововиливи в 1 тварини (50 %), травми, напряму не пов’язані із задушенням в 1 тварини (50 %). Акцентовано, знекровлених поглиблень внаслідок компресії тканин ділянки шиї руками осіб, що скоювали злочин, в обох випадках виявлено не було. Це можна пояснити тим, що трупи в обох випадках були доставлені приблизно на третю добу після смерті і відбулося просочування тканин трупним трансудатом. Показано, на які саме ознаки та обставини повинен звернути увагу судово-ветеринарний експерт у разі виконання дослідження трупів тварин, зокрема, собак та котів, що загинули внаслідок задушення руками.

Морфологічні показники крові нутрій за трихурозної інвазії

2024-07-09T11:38:39+03:00

системі. Циркулюючі фагоцити (нейтрофіли, моноцити) першими включаються у розвиток запальної реакції. Стан еритроцитопоезу – це унікальний механізм, який займає домінуючу позицію у забезпеченні тканинного дихання й стабільності обмінних процесів в організмі. Лабораторні дослідження крові відносять до первинного показнику змін в організмі. На теренах України недостатньо уваги приділено вивченню морфологічних показників у інвазованих нутрій. Хоча на основі проведених досліджень і аналізу публікацій вчені стверджують, що зміни зі сторони еритроцитопоезу вказують на патологічний стан тварин. Тому метою нашої роботи було визначити вплив трихурисів на морфологічні показники хворих напівводяних гризунів. Робота виконана в умовах господарства «Докучаєвський мисливець» Полтавської області. Сформовано дослідну групу тварин віком 8 місяців, а також контрольну (по вісім голів у кожній). Морфологічні показники вивчали за загальноприйнятими методами. У статті узагальнено результати експерименту щодо впливу трихурисів на склад крові інвазованих нутрій. З’ясовано, що паразитування у напівводяних гризунів виду Trichuris myocastoris спричинює зміни у загальному аналізі крові: зниження вмісту гемоглобіну на 15,05, кількості еритроцитів – 19,37 %. Зниження даних показників підтверджує виникнення анемії. Водночас зниження лейкоцитів на 6,64 %, може свідчити про хронічний перебіг хвороби. У результаті проведеного морфологічного дослідження форменних елементів крові нутрій з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули встановлено перерозподіл популяційного складу циркулюючих лейкоцитів, викликаний підтриманням / наявністю запального процесу. Діагностували вірогідне підвищення кількості моноцитів на 25,77 %. Отже, склад крові взаємообумовлює характер процесів, що протікають в організмі нутрій, й відображає дію трихурисів, яка ним сприймається. Результати морфологічних досліджень крові інвазованих нутрій вказують на істотні зміни в їх організмі й підтверджують опосередковану дію гельмінта.

Судово-ветеринарна експертиза загибелі собак та котів від випадків високих температур

2024-07-09T11:51:14+03:00

В даній праці подано огляд методологічних підходів та теоретичних засад щодо проблеми судово- ветеринарної експертизи ураження та загибелі собак і котів від високотемпературного впливу. Зазначено, що негативний вплив на стан здоров’я тварин, спричинений високотемпературними чинниками, поділяють на загальний, який проявляється тепловим або сонячним ударом, та місцевий, у вигляді термічних опіків, хоча останні здатні спричиняти ускладнення у вигляді загального впливу, відомого як опікова хвороба. З досвіду практикуючих лікарів ветеринарної медицини відомі численні випадки опіків собак та котів різного ступеня тяжкості, а також теплового чи сонячного удару, внаслідок чого тварини можуть гинути. Кримінальні провадження в таких випадках можуть відкриватися з метою встановлення осіб, які внаслідок своїх дій або бездіяльності можуть бути причетними до захворювання або загибелі тварин. Наведено найпоширеніші ситуації, за яких тварини можуть бути уражені тепловим та сонячним ударами, а саме висока температура повітря, безвітряна погода, відсутність чи недостатність вентиляції, перебування тварин під дією прямих сонячних променів, відсутність тіні, води, ожиріння тварин та інші. Вказані породи собак та котів, представники яких найбільш сприйнятливі до даної патології. Надано перелік найхарактернішіх клінічних ознак, які спостерігають в живих уражених тварин, а також характерні макроскопічні та мікроскопічні зміни за теплового і сонячного удару, принципи диференціації вказаних уражень від інших хвороб та патологічних станів. Детально охарактеризовано термічні опіки, що можуть траплятись у собак та котів, їх причини, механізми розвитку опіків та опікової хвороби. Вказані морфологічні зміни, характерні для опіків різних ступенів: гіперемія та еритема для першого ступеня, утворення пухирів із серозним вмістимим для другого ступеня, поверхневий некроз шкіри, сухий чи вологий для третього ступеня, глибокий некроз із обвуглюванням для четвертого ступеня. Надано принципи судово-ветеринарного встановлення джерела, яким спричинено термічний опік, особливості опіків відкритим полум’ям, нагрітими предметами, гарячими рідинами та парою.

Судово-ветеринарне дослідження за ураження собак, котів та інших тварин електричним струмом

2024-07-09T13:26:25+03:00

Одним із шкідливих фізичних чинників, що негативно впливають на живий організм, є електричний струм. Він впливає на тварин як через прямий, так і через непрямий контакт. Метою дослідження є систематизація наявних на сьогодні відомостей про ураження тварин електричним струмом в аспекті судово-ветеринарного дослідження. Розрізняють ураження технічним та природним електрострумом. Найчастіше трапляється ураження технічним струмом, постійним або змінним. Виникає воно за контакту тіла тварин із предметами-провідниками струму, що знаходиться під напругою, із несправними електроприладами та електрообладнанням. В зоні виникнення потужних електромагнітних полів за пошкодження високовольтного електрообладнання ураження може виникнути навіть за відсутності прямого контакту. Відомо три типи дії технічного електричного струму на живий організм: електрохімічна, термічна, механічна дія. Як в живих тварин, так і в мертвих, на тілі виявляють специфічні зміни у вхідних воротах розряду (електромітки), опіки, механічні пошкодження шкіри, м’язів та внутрішніх органів, розшарування тканин на мікроскопічному рівні, у разі смерті, крім того – ознаки первинної зупинки серця, відсутність зсідання крові, венозну та артеріальну гіперемію внутрішніх органів. За ураження атмосферним електричним розрядом, тобто блискавкою, виявляють механічні ушкодження, обвуглювання, відриви частин тіла, розриви тіла на окремі фрагменти. Судово-ветеринарному експерту слід пам’ятати, що смерть від ураження електричним струмом часто буває раптовою, анамнестичні дані відсутні. Ушкодження від ураження електричним струмом важко піддаються лікуванню і важко попередити. Тому необхідно диференціювати ураження тварин електричним струмом від хвороб іншої природи і патологічних процесів, які також можуть призвести до раптової смерті. Важливе значення має і огляд місця подій, особливо за ураження природним електричним струмом. Постає питання про наявність чи відсутність злочинної недбалості в діях осіб, які відповідають за справність електрообладнання у місцях утримання тварин. Отже, дія електричного струму на тварин – це комплекс специфічних клініко-анатомічних змін в організмі тварини, які виникають під впливом електричного розряду техногенного чи природного походження.

До питання судово-експертного дослідження трупів собак і котів, загиблих внаслідок падіння з висоти

2024-07-09T13:49:59+03:00

Наведено огляд причин та обставин падіння тварин з висоти у порівнянні з подібними випадками в людей. У судово-ветеринарній практиці трапляються випадки травмування та/або загибелі тварин внаслідок падіння з висоти, як правило, кримінальні провадження відкривають за обставин падіння з вікон багатоповерхівок. Основним питанням, на яке слідству необхідна відповідь у подібних випадках, є таке: чи тварина випала з вікна з власної ініціативи, чи її скинули навмисне. В останньому випадку такі вчинки вважаються жорстоким поводженням з тваринами і особа, що скоїла такий злочин, несе відповідальність згідно Кримінального кодексу України. Розглянуто чотири випадки падіння собак та котів з висоти, судово-ветеринарні експертизи за якими виконувались в профільних установах м. Києва. В трьох з цих випадків жертвами були собаки, в четвертому – кішка з кошенятами. В трьох з чотирьох випадків тварин було викинуто з вікна навмисно. Судово-ветеринарну експертизу проводили шляхом виконання судово- ветеринарного розтину із описом, фотографуванням знахідок та складанням за одержаними результатами висновків судового експерта. Було встановлено такі наслідки падіння тварин з висоти: розриви селезінки спостерігали в 57 % випадків, розриви печінки в 71,5 % випадків, переломи різних кісток в 57 % випадків, гемоперитонеум в 86 % випадків, гемоторакс в 14 % випадків, крововиливи в черепно-мозкову порожнину в 28,5 % випадків, розрив легень в 14 % випадків, підшкірні гематоми, крововиливи в товщі або під капсулою внутрішніх органів, анемічність, знекровлення в 100 % випадків. В однієї з тварин було також виявлено розрив сечового міхура. Смерть в усіх випадках наставала одразу або протягом кількох годин після падіння внаслідок летальної крововтрати. Невелика кількість травм кісток, як правило, периферичного скелету, в тварин порівняно із людьми пояснюється здатністю тварин групуватися під час падіння а також амортизуючими властивостями густого волосяного покриву. Рекомендовано при виконанні судово- ветеринарних експертиз трупів тварин, які загинули внаслідок падіння з висоти, враховувати наявність пошкоджень, спричинених механічною дією удару об тверду поверхню (рани, переломи кісток), пошкоджень, спричинених струсом (розриви внутрішніх органів та судин, крововиливи), наявність або відсутність інших пошкоджень чи патологічних процесів.

Поширення нематодозів травного тракту в собак на території міста Харків

2024-07-09T14:22:21+03:00

Вивчення паразитофауни дрібних свійських тварин є актуальним як для ветеринарних фахівців, так і для медичних служб у зв’язку зі значним поширенням інвазійних хвороб, їх здатністю викликати тяжкі патології у м'ясоїдних тварин та небезпекою передачі інвазії людині. Перебуваючи у тісному контакті з людиною, собаки є носіями небезпечних гельмінтозів, вони забруднюють навколишнє середовище яйцями паразитів і становлять потенційну небезпеку як для самих власників, так і для навколишнього середовища. Тому епізоотологічний моніторинг гельмінтозів собак є актуальним напрямом досліджень. Метою досліджень було встановити поширення нематодозів травного тракту у собак різного віку та різних порід на території міста Харків. Роботу виконували в умовах приватної ветеринарної клініки «Довіра» (м. Харків) та на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Встановлено паразитування у собак збудників токсокарозу, токсаскарозу, трихурозу та стронгілідозів органів травлення. У цуценят до 6-місячного віку залежно від породи екстенсивність інвазії відповідно коливалися у межах від 25,7 до 48,2 %, від 6,9 до 23,1 %, від 15,8 до 24,1 % та від 2,0 до 22,6 %. У молодняку собак віком від 6 до 12 міс показники їх інвазованості збудниками токсокарозу, токсаскарозу, трихурозу та стронгілідозів органів травлення становили відповідно 9,2–33,3 %, 3,7–20,4 %, 29,4–36,1 % та 3,7–36,1 %. У собак віком від 1 до 3 років екстенсивність інвазії становила відповідно 1,9–10,7 %, 2,7–15,5 %, 26,4–31,1 % та 1,9–21,4 %, а у собак віком від 3 до 6 років – 0–5,1 %, 1,0–5,9 %, 14,3–17,6 % та 0–10,3 %. У собак старших 6-річного віку показники екстенсивності інвазії за токсокарозу, токсаскарозу, трихурозу та стронгілідозів органів травлення становили відповідно 2,4–8,9 %, 0–4,8 %, 6,3–8,9 % та 0,8–4,8 %. Отримані результати розширяють вже існуючі дані щодо особливостей ураження собак різного віку та породи збудниками нематодозів травного тракту, що дозволить підвищити ефективність проведення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Вплив розробленого засобу «Санскін» на мікрофлору шкіри дійок вимені корів

2024-07-09T14:27:38+03:00

Створено дослідний варіант засобу Санскін для передоїльної обробки вимені корів з вмістом нізину – 1 % та молочної кислоти – 2 %. Метою роботи було провести виробничі випробування засобу Санскін, зокрема, визначити зменшення мікрофлори шкіри дійок вимені при застосуванні засобу перед доїнням корів. Дослідження проводили у весняний період року на молочній фермі з поголів’ям більше 500 корів зі стійлово-вигульною системою утримуванням тварин. У першій групі тварин праву передню та праву задню дійки вимені обробляли засобом Oxy Foam, а ліву передню і ліву задню – водою (контроль). Переддоїльна обробка дослідних дійок дезінфікуючим засобом включала нанесення піни, витримка 30 секунд та витирання насухо одноразовим паперовим рушником. У другій групі тварин аналогічно праві дійки обробляли засобом Санскін за допомогою стаканчика для дезінфекції вимені шляхом занурення на всю довжину дійки. Змиви зі шкіри дійок вимені відбирали стерильним тампоном до обробки перед доїнням та повторно після доїння корів. Встановлено, що обробка лише водою дозволяє зменшити кількість мікроорганізмів на шкірі дійок у 6,3 раза (р≤0,01), засобом Oxy Foam – у 15,3 раза (р≤0,001) та новоствореним засобом Санскін – у 13,4 раза (р≤0,001). Миття теплою водою дозволяє видаляти зі шкіри дійок 84 % мікроорганізмів до 14,3±2,1 КУО/см3 змиву, а засоби з вмістом антибактеріальних речовин зменшити цю кількість ще у 2–2,3 раза (р≤0,01). Застосування дезінфікуючого засобу для переддоїльної обробки Oxy Foam сприяло зменшенню кількості бактерій роду Staphylococcus у 5,1 раза (р≤0,001) та роду Streptococcus – у 4,3 раза (р≤0,001) до 231±19 і 226±21 КУО/см3 змиву відповідно, що приблизно відповідало їх кількості 77 та 79 бактерій на 1 см2 шкіри дійок вимені корів. Обробка шкіри дійок вимені корів новим засобом Санскін сприяла зменшенню кількості стафілококів у 4,8 раза (р≤0,001) і стрептококів у 4,5 раза (р≤0,001) до 244±26 і 218±22 КУО/см3 змиву відповідно. Кількість БГКП після проведення переддоїльної обробки вимені обома засобами зменшувалася у сотні разів до поодиноких культур (3±0,5) в 1 см3 змиву з шкіри дійок. Отже, розроблений засіб Санскін при застосуванні видаляє зі шкіри дійок вимені корів перед доїнням до 79,3 % мікроорганізмів роду Staphylococcus, до 77,6 % бактерій роду Streptococcus та практично усі бактерії групи кишкових паличок і забезпечує відміну чистоту дійок вимені перед їх доїнням. Засіб Санскін при застосуванні перед доїнням корів не поступається за ефективністю засобу порівняння Oxy Foam.

Особливості перебігу отодектозу в складі мікстінвазій собак і котів

2024-07-09T14:34:55+03:00

Збільшення контактів між домашніми собаками і котами внаслідок міграції населення, ввезення з інших регіонів, не адаптованих до місцевих умов, антисанітарний стан місць їх вигулу та неконтрольована кількість безпритульних тварин безперечно впливають на поширення різних ектопаразитарних захворювань. Найчастіше серед таких захворювань собак і котів реєструють акарози, зумовлені акариформними кліщами, з-поміж яких одним з найпоширених є збудник отодектозу Otodectes cynotis. Кліщі локалізуються на внутрішній поверхні вушної раковини і у зовнішньому слуховому проході та можуть призводити до розвитку отиту різного характеру, а при ускладненні – нерідко процес поширюється на середнє та внутрішнє вухо й далі – на мозкові оболонки, що може призвести до загибелі тварин. Метою досліджень було встановити особливості перебігу отодектозу собак і котів у складі мікстінвазій. Паразитологічними дослідженнями встановлено, що отодектоз у котів здебільшого (64,7 %) перебігав у вигляді моноінвазії, а отодектоз у собак – навпаки, у 55,3 % тварин перебігав у вигляді мікстінвазій. Мікстінвазії у хворих на отодектоз котів складалися з двох та трьох збудників гельмінтозів травного тракту. Частіше діагностували отодектозно-токсокарозну інвазію (50 %), рідше – отодектозно-дипілідіозну (33,3 %) та отодектозно-дипілідіозно-токсокарозну (16,7 %) інвазії. Мікстінвазії у хворих на отодектоз собак складалися з двох, трьох та чотирьох збудників гельмінтозів травного тракту. Частіше діагностували отодектозно-токсокарозну (23,1 %) та отодектозно-трихурозну (26,9 %) інвазії. Меншу частку становили отодектозно-дипілідіозна (15,4 %), отодектозно-унцинаріозна (11,5 %) та отодектозно-трихурозно- токсокарозну (11,5 %) інвазії. Рідко виявляли дві асоціації, які складалися з Otodectos cynotis, Trichuris vulpis і Uncinaria stenocephala (7,8 %) та Otodectos cynotis, Toxocara canis, Trichuris vulpis та Uncinaria stenocephala (3,8 %). Отримані результати дозволять враховувати особливості перебігу отодектозу котів та собак у складі гельмінтозів травного тракту тварин з метою підвищення ефективності проведення лікувальних заходів.

Біохімічні показники сироватки крові собак за токсокарозної інвазії

2024-07-09T14:50:12+03:00

Кров як один із видів тканин внутрішнього середовища має велике значення для життя організму тварин. Склад крові змінюється при деяких фізіологічних станах, що дозволяє отримати лабораторну інформацію про стан організму, застосовувати її на користь діагностики захворювань, контролю над лікуванням хворих тварин. Дослідження крові дозволяє виявити приховані, що не проявляються клінічно, зміни в органах і тканинах,. діагностувати субклінічну форму захворювання. При порушенні функцій органів, розвитку місцевих чи загальних патологічних процесів змінюється біохімічний склад сироватки крові. У зв’язку з цим дослідження крові тварин є необхідною частиною досліджень під час постановки діагнозу, особливо за гельмінтозів, зокрема за токсокарозу, оскільки личинки гельмінтів мігрують у різні органи і тканини. Метою досліджень було дослідити вплив гельмінтів на окремі біохімічні показники сироватки крові хворих на токсокароз собак з урахуванням показників інтенсивності інвазії. Було сформовано дві дослідні (хворі на токсокароз за різних показників інтенсивності інвазії, І – 63,80±6,53 яєць/г, ІІ – 259,40±12,34 яєць/г) та контрольну (клінічно здорові) групи собак. Проведеними дослідженнями встановлено негативний вплив токсокарозної інвазії на активність АЛТ, АСТ, лужної фосфатази та вміст загального білірубіну, і чим вищі були показники інтенсивності інвазії, тим більш значні зміни відбувалися з боку біохімічних показників. За незначної інтенсивності інвазії у сироватці крові собак встановлено підвищення активності АЛТ у 2,0 раза (P<0,001), АСТ – у 1,3 раза (P<0,05), лужної фосфатази – у 2,2 раза (P<0,001) та вмісту загального білірубіну – у 1,9 раза (P<0,05) порівняно з клінічно здоровими собаками. За більш високих показників інтенсивності токсокарозної інвазії у сироватці крові собак зростала активність АЛТ у 3,9 раза (P<0,001), АСТ – у 2,8 раза (P<0,001), лужної фосфатази – у 2,4 раза (P<0,001), а також вміст загального білірубіну – у 2 раза (P<0,01). Отримані результати досліджень розширяють вже існуючі дані щодо патогенезу токсокарозу собак і дозволяють враховувати виявлені зміни з боку крові при проведенні лікувальних заходів.

Особливості судово-ветеринарної експертизи у випадках переохолодження та обмороження в собак і котів

2024-07-09T15:06:56+03:00

В даній праці наведено теоретичні відомості, що стосуються особливостей судово-ветеринарної експертизи за загибелі й ураження собак та котів внаслідок переохолодження та обмороження. В практиці ветеринарних лікарів трапляються випадки переохолодження собак та котів, особливо це стосується безшерстих порід. Рідкісними є випадки обмороження собак. На відміну від собак, коти мають більш низьку чутливість до впливу на організм низьких температур завдяки невеликій кількості терморецепторів на шкірі. Надано інформацію про дію низьких температур на організм собак та котів. Наводяться основні причини виникнення стану переохолодження та обмороження, а також чинники, які сприяють розвитку вищеперерахованих уражень. Розглянуто механізм дії холоду на організм, клінічні ознаки у собак та котів за охолодження та обмороження. Наведено основні механізми смерті тварин за переохолодження. Зазначено основні патолого-анатомічні ознаки, які виявляють за загибелі тварин внаслідок переохолодження, а саме поверхневе чи глибоке промерзання тканин трупа, аж до повного замерзання, наявність інію або й бурульок навколо носових отворів, застиглі «сльози», крововиливи на слизовій оболонці шлунка та у ниркові миски, втягування сім’яників у самців до пахвинного каналу, венозна гіперемія головного мозку і його оболонок, легень, складчастість слизової оболонки шлунка, крововиливи в ниркові миски, проліферативно-дистрофічні зміни епітелію канальців нирок тощо. Вказаний також комплекс посмертних змін, які з’являються в тканинах трупа внаслідок його замерзання та послідуючого розморожування перед патолого-анатомічним дослідженням, а саме набуття тканинами дифузного червонуватого забарвлення, можливого розшарування з’єднань кісток черепа, характерного вигляду трупних плям тощо. Окремо розглянуто ступені обмороження, види, можливий прогноз, а також дії судово-ветеринарного експерта при дослідженні трупа тварини та їх особливості. Наводяться особливості та дій судово-ветеринарного експерта за можливого огляду місця подій у подібних випадках. Перераховано ключові питання, які повинен вирішити судово-ветеринарний експерт у разі виконання судових експертиз у випадках переохолодження та обмороження собак і котів.

Особливості перебігу дипілідіозу в собак залежно від показників інтенсивності інвазії

2024-07-09T15:13:45+03:00

Дипілідіоз – поширене захворювання серед свійських собак та котів, викликане цестодою Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758). Інвазування тварин відбувається аліментарним шляхом – при проковтуванні дорослих бліх або волосоїдів, які містять цистицеркоїдну стадію паразита. Подальший розвиток гельмінта відбувається у тонкому відділі кишківника тварини, де збудник розвивається до імагінальної стадії. Від моменту потрапляння в організм тварини і до формування статевозрілої стадії цестоди чинять негативний вплив на хазяїна, в якому живуть й розвиваються. Клінічні ознаки хвороби, зазвичай, є нехарактерними, а їх вираженість може залежати від багатьох факторів, одним з яких є інтенсивність інвазії. Тому метою нашої роботи було визначити клінічні ознаки за дипілідіозу у собак з урахуванням показників інтенсивності інвазії. Роботу щодо визначення клінічних ознак у собак за різного ступеня дипілідіозної інвазії виконували в умовах ветеринарної клініки «Айболить» (м. Полтава) та лабораторії паразитології Полтавського державного аграрного університету. Для досліду було сформовано 3 групи собак, спонтанно інвазованих збудником дипілідіозу, з різним ступенем інтенсивності інвазії. Перша група – тварини з низькою інтенсивністю інвазії (до 2 коконів в 1 г фекалій), друга – тварини з середньою інтенсивністю інвазії (від 3 до 7 коконів в 1 г фекалій), третя – тварини з високою інтенсивністю інвазії (від 8 коконів у 1 г фекалій). Дослідженнями встановлено, що ступінь інтенсивності дипілідіозної інвазії прямопропорційно впливав на прояв клінічних ознак. Визначено, що за низької інтенсивності інвазії у більшості випадків перебіг хвороби був безсимптомним, і лише у окремих собак спостерігали зниження апетиту (25 % випадків), а також ознаки гіподинамії та анемічність видимих слизових оболонок (12,5 % випадків). За середнього ступеня інтенсивності дипілідіозної інвазії найбільш характерними та вираженими клінічними ознаками у собак були: зниження апетиту, гіподинамія, діарея та тахіпное (від 40 до 50 % випадків); блювота та анемічність видимих слизових оболонок (у 30 % випадків). За високого ступеня інтенсивності дипілідіозної інвазії у собак були зафіксовані клінічні ознаки, що свідчили про глибокі та складні патологічні зміни в організмі. Характерними клінічними ознаками були: зниження апетиту, гіподинамія, блювота та діарея (100 % випадків); тахікардія і аритмія, тахіпное, а також анорексія (83,3 % випадків); анемічність видимих слизових оболонок, свербіж, поява алопецій на шкірі, кахексія, ціаноз видимих слизових оболонок та судоми (від 50 до 66,6 % випадків).

Дослідження фізико-механічних властивостей рослинних плодів на прикладі горіха волоського

2024-07-09T15:22:50+03:00

досить широко застосовують в парфумерній, фармацевтичній, олійній, кондитерській та інших галузях, виготовляють корми та кормові добавки. Відомі технології масової переробки ядра горіху, переважно, добре працюють з культурами, плоди яких мають сферичну, або близьку до сферичної зовнішню форми. Для лущення горіхів використовуються найрізноманітніші за конструкцією механізми чи машини, але всі їх можна поділити на такі типи як: автоматичні, ручні, напівавтоматичні, саморобні, промислові. Найпростішим, але найменш продуктивним є примітивні ручні пристосування для лущення оболонки горіху. Попри простоту конструкції, ці пристосування малопродуктивні та малопридатні до налаштування їх роботи до різних сортів та фізико-механічних властивостей біологічних плодів. Проаналізовані відомі конструкції машин і механізмів руйнування шкарлупи волоського горіху показали необхідність досліджень фізико-механічних властивостей біологічних плодів (горіху), розробити технічні рекомендації до конструкції механізмів впливу для підвищення якості руйнування оболонки та можливості їх застосування в технологіях масового виробництва. Розроблена методика досліджень, виготовлена лабораторна установка та проведені експерименти. Для встановлення характеристик на міцність, автором сконструйовано та виготовлено пристосування. Яке складається з важільного механізму та деформуючого пристосування. Розміри та вимірювання навантаження проводилося за загальновідомими методиками фізичної механіки. Статистичний аналіз результатів показав необхідність поглиблених наукових досліджень геометричних параметрів конструкції робочих органів машин для руйнування оболонки горіху волоського в механізмах машин для лущення плодів з врахуванням якісних показників виконання робіт та умов їх проведення. За результатами експериментів існує достатньо висока залежність між геометричними розмірами плоду горіху на рівні 0,72, 0,57 та 0,49 відповідно. Вага плодів також залежить від його розмірних характеристик, що є логічним на рівні 0,6–0,75. Зусилля критичного статичного руйнування має слабку кореляційну залежність від розмірних характеристик на рівні 0,3. Та мало залежить від площини його прикладання.

Плазмово активована вода у зростанні та розвитку рослин

2024-07-10T15:03:00+03:00

Перетворення атмосферного азоту на цінні азотні добрива та інші хімічні речовини, має важливе значення як для сільського господарства так і багатьох інших процесів, що підтримують життя на планеті. Хоча найбільш важливим методом фіксації азоту є процес Хабера-Боша він потребує невідновлюваної сировини і пов’язаний із серйозними екологічними та виробничими проблемами. Типові плазмові синтези у газовій фазі, починаючи з процесів Біркеланда-Ейде і Паулінга характеризується низьким коефіцієнтом конверсії та низькою енергоефективністю. Взаємодія плазми та рідини стає привабливою технологією для конверсії N2 в NOx з високою доданою вартістю. Плазмова газорідинна фіксація азоту при атмосферному тиску є дуже перспективною альтернативою традиційній азотфіксації бо азотне добриво виробляється шляхом вилучення азоту з атмосфери і не потребує невідновлюваної сировини та є легкодоступним для поглинання рослинами. Мета даного дослідження полягає у з’ясуванні можливостей ефективного виробництва рідких азотних добрив за допомогою гібридного електричного розряду в бульбашковій воді. В роботі запропонована нова гібридна дугова плазмова система, що в своїй роботі поєднує рівноважну і нерівноважну плазму, і яка працює в суміші повітря з водою, для прямого виробництва NOx. Новий плазмохімічний процес реалізований в плазмовому модулі з електродуговим плазмотроном та з пульсаційним режимом горіння електричного розряду у водному розчині. Електричний розряд в плазмовому модулі горить по поверхні повітряних бульбашок в воді. Системи електроживлення електричного розряду побудовані на базі резонансних інверторів потужністю до 20 кВт на частоті 5–100 кГц. В роботі досліджували ефективність виробництва NOx у широкому діапазоні співвідношень струмів розряду – до 15 А при потужності до 10 кВт, вихідних газів (витрати повітря і азоту – до 2 м3/год) для гібридного режиму роботи дуги. Визначено, що оптимальна форма розряду забезпечується при напрузі пробою 3000 В та амплітуді струму 14 А, де на кожному імпульсі відбувається пробій розрядного проміжку з наступним переходом до гібридної форми з двома зонами – термічною та нетермічною плазмою. У воді, що продувається повітрям та азотом й обробленою імпульсним розрядом, відбувається сильне підкислення з утворенням реактивних форм азоту. Основними продуктами стають NO2– та NO3–, а також невеликі кількості H2O2. Визначено, що при роботі дуги в усталеному режимі досягаються рекордні значення питомої концентрації NOx. При цьому питомий вихід фіксованого плазмою азоту зростає швидше за споживану електричну потужність. Головним чинником підвищення ефективності процесу є струм розряду – фіксація азоту у воді збільшується швидше за зростання рівня амплітуди струму. Плазмово-водна технологія фіксації азоту надає можливість впровадження систем малого та середнього масштабу для виробництва рідких азотних добрив безпосередньо в місцях їх застосування невеликими господарствами, та усуває труднощі, що пов’язані з транспортуванням та із захистом навколишнього середовища. Поява дешевої відновлюваної електроенергії також сприятиме розвитку технології.

Використання зернозбиральних комбайнів в Полтавській області. Аналіз та прогнози

2024-07-10T15:38:47+03:00

Метою дослідження є пошук технічних, організаційних та економічних механізмів щодо удосконалення ефективності використання зернозбиральних комбайнів на прикладі ресурсного потенціалу сільськогосподарської збиральної техніки Полтавської області. Дослідження виконано на основі статистичної інформації: кількісних і якісних характеристик зернозбиральних комбайнів, що зареєстровані і використовуються аграрними виробниками Полтавщини різних форм власності відповідно до єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку комбайнів відділу реєстрації сільськогосподарської техніки головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Інформація подана станом на кінець 2023 рік. Основними досліджуваними показниками та характеристиками визначено: загальна кількість зернозбиральних комбайнів, зареєстрованих в Полтавській області, та їх середній вік з дати виробництва; абсолютні кількісні показники щодо терміну використання зернозбиральних комбайнів в розрізі фірм-виробників сільськогосподарської техніки станом на 2023 рік; відносні показники щодо терміну використання зернозбиральних комбайнів в розрізі фірм-виробників сільськогосподарської техніки станом на 2023 рік. За результатами статистичного аналізу, можливо зазначити, що у відсотковому відношенні більше десяти років використовуються машини наступних виробників: John Deere (66,23 %), Fortschritt (68,75 %), Claas (72,32 %), Case (81,42 %), комбайни виробництва України та пострадянських країн (88,60 %), Volvo (91,67 %), Massey Ferguson (94,12 %), Sampo (100 %), New Holland (28,1 %). Як бачимо, в зазначеній категорії «переважають комбайни старше 10 років» попали більш поширені в Полтавській області комбайни виробників John Deere, Claas, Case та комбайни виробництва України та пострадянських країн. Це становить основну частину комбайнового парку Полтавщини в умовах сьогодення. Тому постає актуальною народногосподарська проблема організації своєчасного та якісного проведення оцінки технічного стану зернозбиральних комбайнів як відносно нових, так і тих, що вже відпрацювали свій розрахунковий амортизаційний термін експлуатації. При цьому, можливо запропонувати звернути особливу увагу на показники якісного виконання ремонтних робіт з відновлення вузлів і агрегатів таких сільськогосподарських машин, забезпечення необхідними запасними частинами та комплектуючими.