@article{Усачова_Мироненко_Поліщук_Слинько_Волощук_2021, title={ГРАДАЦІЯ АДАПТАЦІЙНИХ ЗДАТНОСТЕЙ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ УМОВ}, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1508}, DOI={10.31210/visnyk2021.02.20}, abstractNote={<p>Стаття присвячена дослідженням зміни теплостійкості відгодівельних свиней залежно від тех-<br>нологічних умов. Метою та завданням проведених досліджень було виявити різний рівень адапта-<br>ційної здатності піддослідних генотипів за умови традиційної та інтенсивної технологій виробниц-<br>тва, виявити частку впливу генотипу та факторів середовища на фізіологічні показники у свиней.<br>Робота проводилась в умовах традиційної (до реконструкції) та інтенсивної (після реконструкції)<br>технологіях виробництва при зовнішній температурі повітря +23 ºС – +34 ºС на підсвинках 4–<br>5 місячного віку. До реконструкції були використані генотипи великої білої породи української селек-<br>ції і полтавської м’ясної, після реконструкції для отримання відгодівельного молодняку були викори-<br>стані свиноматки великої білої породи німецької селекції, кнури порід ландрас, п’єтрен та терміна-<br>льні кнури-плідники кантор. Аналіз досліджень показав, що у свинарнику до реконструкції 80 %<br>двопородних помісей ВБ × ПМ мали низьку адаптаційну здатність, одночасно чистопородні свині<br>ВБ породи мали високу 40 % (Ia=15,9) та середню 40 % (Ia=9,2, Р≤0,01) адаптаційну здатність.<br>Результати досліджень свідчать, що після реконструкції кращі показники адаптаційної здатності у<br>свиней з генотипом (ВБ × Л) × К – 40 % з високим (Ia=20,3) та середнім – 60 % (Ia=8,6, Р≤0,001)<br>індексом адаптації. Одержані результати показують, що свині високого рівня адаптації в серед-<br>ньому достовірно переважали своїх ровесників низького рівня адаптації за показниками температу-<br>ри тіла в денний час на 0,32 0С (Р≤0,01), частотою серцевих скорочень вранці – на 65,5 (47,8 %) і<br>вдень – на 49,5 (14,3 %) ударів за одну хвилину (Р≤0,001), а також індексом адаптації – на<br>15,1 одиниць (у 4,4 раза, Р≤0,001). Встановлено достовірний вплив – 31,7–35,8 % (Р≤0,05) генотипу<br>на частоту серцевих скорочень у групах відгодівельного молодняку незалежно від технологічних па-<br>раметрів виробництва. Також відмічена висока достовірність впливу генотипу на частоту серцево-<br>го скорочення вранці та вдень до реконструкції – 35,8, 28,0 % (Р≤0,05).</p&gt;}, number={2}, journal={Вісник Полтавської державної аграрної академії}, author={Усачова, В. Є. and Мироненко, О. І. and Поліщук, А. А. and Слинько, В. Г. and Волощук, М. В.}, year={2021}, month={Чер}, pages={165-171} }