@article{Ушкаренко_Вожегова_Коковіхін_Шепель_Чабан_2020, title={УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ}, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1332}, DOI={10.31210/visnyk2020.02.07}, abstractNote={<p>У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатної<br>рослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-<br>цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,<br>або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинної<br>сировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4<br>для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологості<br>ґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-<br>ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій роки<br>використання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/га<br>на фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-<br>дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-<br>льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до<br>40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним серед<br>всіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живлення<br>N60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-<br>віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніх<br>часів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-<br>нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)<br>строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на весну<br>призводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декаду<br>березня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,<br>на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-<br>льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві в<br>останній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,<br>при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,<br>виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.</p&gt;}, number={2}, journal={Вісник Полтавської державної аграрної академії}, author={Ушкаренко, В. О. and Вожегова, Р. А. and Коковіхін, С.В. and Шепель, А. В. and Чабан, В. О.}, year={2020}, month={Чер}, pages={57-64} }