@article{Мороз_Никитюк_2020, title={ВУГЛЕЦЕПОГЛИНАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ СОСНОВИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ }, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1297}, DOI={10.31210/visnyk2020.01.10}, abstractNote={<p>Згідно з підписаною Паризькою кліматичною угодою перед Україною постало завдання не допус-<br>тити зростання глобальної середньої температури повітря більше 2,5 °C, аби уникнути збільшення <br>посух, зникнення окремих видів рослин і тварин, всихань і захворювань деревних порід та ін. Для збе-<br>реження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю науковці надають особливу увагу <br>системі покращення управління лісовими, ґрунтовими та іншими природними ресурсами. Серед тридцяти головних лісотвірних порід в Україні сосна звичайна (Pinus silvestris L.) є найпоширенішою де-<br>ревною породою, зокрема в Чернігівському Поліссі, її кількість становить 214,2 тис. га, що складає <br>61 % від усіх деревних насаджень. Для встановлення вуглецепоглинальної здатності соснових наса-<br>джень Чернігівського Полісся в державних підприємствах: Городнянське ЛГ, Добрянське ЛГ, <br>Корюківське ЛГ, Ніжинське ЛГ ми заклали тимчасові пробні площі (ТПП). Згідно з методиками <br>П. І. Лакиди, А. А. Сторочинського, О. І. Полубояринова, А. С. Аткина, А. І. Кобзаря встановлено <br>фітомасу соснових насаджень в абсолютно сухому стані та отримано конверсійні коефіцієнти, які <br>дали змогу оцінити різницю між викидами СО2 та поглинанням вуглецю. Згідно з проведеним аналі-<br>зом розподілу площ лісових ділянок під сосновими насадженнями в Чернігівському Поліссі щонайбі-<br>льше займають соснові ліси IV категорії (експлуатаційні) їх частка складає – 64 %, тому їх вугле-<br>цепоглинальна здатність є більшою. Проаналізовано кліматичні зміни за період 1968–2018 рр., вста-<br>новлено тенденцію до зростання середньорічної температури повітря на 2,5 оС у регіоні досліджен-<br>ня. З’ясовано, що соснові ліси Чернігівського Полісся щорічно поглинають 34,0 тис. т вуглецю з по-<br>вітря, що приблизно становить 1,37–2,15 % від щорічних викидів вуглецю в атмосферне повітря, а <br>це своєю чергою має позитивний вплив на стан навколишнього середовища в регіоні дослідження.&nbsp;</p&gt;}, number={1}, journal={Вісник Полтавської державної аграрної академії}, author={Мороз, В. В. and Никитюк, Ю. А.}, year={2020}, month={Бер}, pages={90-99} }