ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СТІЧНИХ ВОД МІСЦЬ ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ НА СТІЙКІСТЬ TRITICUM AESTIVUM

  • П. В. Писаренко Полтавська державна аграрна академія https://orcid.org/0000-0002-4915-265X
  • М. С. Самойлік Полтавська державна аграрна академія https://orcid.org/0000-0003-2410-865X
  • О. Ю. Диченко Полтавська державна аграрна академія https://orcid.org/0000-0003-0113-9998
  • О. П. Корчагін Полтавська державна аграрна академія
  • А. В. Молчанова Полтавська державна аграрна академія
Ключові слова: стічні води, побутові відходи, пробіотик, ґрунт, фітотоксичний вплив, звалище

Анотація

Техногенне забруднення навколишнього природного середовища призводить до деградації екологі-
чних систем, глобальних кліматичних і геохімічних змін, до регіональних і локальних екологічних криз
та катастроф, що потребує подальшого дослідження. Тому мета цієї розвідки – вивчення особливо-
стей токсичного впливу стічних вод місць захоронення відходів на стійкість Triticum aestivum та
розроблення методів відновлення забруднених земель у районі розташування звалищ відходів з метою
повернення їх у господарський обіг. У результаті досліджень проведена оцінка впливу місць захоро-
нення відходів на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту та стічних вод
звалища на сходи, зростання і кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що в ґрунті,
який набрали в районі звалища твердих побутових відходів, сходи пророслих рослин на 16 % менші
порівняно з еталоном (чистим ґрунтом), довжина наземної частини менша на 22 %, середня довжи-
на коренів менша на 44 %. Маса надземної частини і маса кореневої системи рослин у ґрунті зі зва-
лища менша на 52 % і 43 % відповідно. Визначено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%
розведення) в забруднений ґрунт, сходи пророслих рослин на 5,2 % кращі порівняно з забрудненим
ґрунтом без додавання пробіотика, довжина наземної частини – на 11,6 %, середня довжина коренів
– на 40,2 % відповідно; маса наземної частини і маса кореневої системи рослин більша на 14 % і
16,5 % порівняно з забрудненим ґрунтом без додавання пробіотика. Отже, використання пробіоти-
ків дає змогу значно покращити якість ґрунту й знизити його фітотоксичність, зокрема якщо вплив
на кореневу систему забрудненого ґрунту характеризувався як вище за середнє значення токсичний,
то після використання пробіотиків – як відсутня (слабка) токсичність по довжині коренів та сере-
дня токсичність – по масі коренів. Встановлено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%
розведення) і Са (ОН)2 у стічні води звалища ТПВ при рН 10 досягається їх максимальне очищення
від важких металів. Фітотоксичний ефект при цьому забрудненого фільтрату без очищення вище
середньої токсичності. Отже, використання пробіотиків дозволяє значно підвищити ефективність
очищення ґрунту від важких металів, що в перспективі дає можливість повернути забруднені землі
в господарський обіг. Використання Ca (OH)2 і пробіотіка «Sviteco-PBG» (10 % розведення) при
рН 10 дозволяє значно поліпшити якість техногенно забрудненого ґрунту, знизити токсичний вплив
на біоту і підвищити ефективність очищення стічних вод місць захоронення відходів.

Опубліковано
2019-06-27
Як цитувати
Писаренко, П. В., Самойлік, М. С., Диченко, О. Ю., Корчагін, О. П., & Молчанова, А. В. (2019). ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СТІЧНИХ ВОД МІСЦЬ ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ НА СТІЙКІСТЬ TRITICUM AESTIVUM. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (2), 77-84. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.09
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЕКОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>