@article{Крамаренко_Крамаренко_2021, title={НЕІНФЕКЦІЙНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СМЕРТНІСТЬ ПОРОСЯТ ДО ВІДЛУЧЕННЯ}, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1509}, DOI={10.31210/visnyk2021.02.21}, abstractNote={<p>Метою цього дослідження був аналіз впливу різноманітних факторів неінфекційної природи на<br>смертність поросят до відлучення. Дослідження було проведено в умовах свиноферми<br>ТОВ «Таврійські свині», розташованої поблизу м. Скадовськ (Херсонська область, Україна). Матеріалом для дослідження слугували дані про 100 свиноматок основного стада великої білої<br>породи. За 11-річний період (2007–2017 рр.) проаналізували такі ознаки: кількість поросят, які<br>загинули до відлучення та частка таких поросят залежно від розміру гнізда, загальна кількість<br>поросят при народженні та багатоплідність за перші вісім опоросів. Частка гнізд, у яких було<br>зафіксовано загибель хоча б одного поросяти до відлучення, складала 55,4 %. Оцінка смертності<br>поросят до відлучення, отримана в нашому дослідженні (12,7±0,6 %), близька до показників (10–<br>20 %,) відмічених для комерційних свиноферм у різних країнах світу. Зі зростанням віку свиноматки<br>(номеру опоросу) спостерігається поступове зниження частки гнізд, що не мали жодного поросяти,<br>загиблого до відлучення (χ2=21,85; df=7; P=0,003) та, навпаки, поступове збільшення гнізд, що мали 5<br>та більше поросят, які загинули до відлучення (χ2=15,24; df=7; P=0,031). Загалом відмічається віро-<br>гідний вплив номеру опоросу на розподіл гнізд із різною кількістю поросят, які загинули до відлучення<br>для свиноматок ВБП (χ2=39,38; df=24; P=0,028. Найнижчу кількість (та частку) поросят, які<br>загинули до відлучення, було відмічено серед свиноматок, які мали 7–8 поросят (живих та мертво-<br>народжених) у гнізді при народженні. У свиноматок із меншими розмірами гнізда такі поросята<br>були відсутні. Аналіз на підставі моделі бінарної логістичної регресії показав, що ймовірність поро-<br>сяти загинути до відлучення була вірогідно пов’язана із номером опоросу свиноматки (χ2=11,60;<br>P&lt;0,001), загальною кількістю поросят при народженні (χ2=277,19; P&lt;0,001) та, найчастіше, з її<br>багатоплідністю (χ2=378,21; P&lt;0,001). В останньому випадку модель добре прогнозувала загибель<br>поросяти (у 84,0 % випадках) та більш-менш адекватно передбачала його виживання (у 73,9 % ви-<br>падків). Аналіз на підставі модель множинної лінійної регресії довів, що частка поросят, які загинули<br>до відлучення у гнізді, вірогідно пов’язана із загальною кількістю поросят при народженні та<br>багатоплідністю (F(2; 797) = 147,07; P&lt;0,001). При цьому оцінка приватного коефіцієнта кореляції<br>для багатоплідності (rP=0,233; P&lt;0,001) була майже вдвічі вищою, ніж для загальної кількості<br>поросят при народженні (rP=0,124; P&lt;0,001).</p&gt;}, number={2}, journal={Scientific Progress & Innovations}, author={Крамаренко, О. С. and Крамаренко, С. С.}, year={2021}, month={Чер}, pages={172-180} }