@article{Горобець_Писаренко_Чайка_Міщенко_2020, title={НАУКОВІ ПІДХОДИ ЩОДО ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ}, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1417}, DOI={10.31210/visnyk2020.04.17}, abstractNote={<p>Проаналізовано потенційні негативні наслідки зміни клімату в умовах Лівобережного Лісостепу та визначено, що основними потенційними негативними наслідками зміни клімату, які можуть про-являтися в даний час, є: термічний стрес; підтоплення; зменшення площ та порушення видового складу зелених насаджень; природні гідрометеорологічні явища; зменшення кількості та погіршення стану питної води. Підкреслюється, що в Україні спостерігається явне підвищення температури повітря за період 1996–2016 років. Наведено характерну оцінку ячменю ярого як перспективної зер-нової культури як важливої для повної продовольчої безпеки України, оскільки вона належить до ку-льтур універсального використання. Вплив сортових властивостей самих рослин та своєчасне вико-ристання стимуляторів важливі для отримання високих та стабільних урожаїв ячменю ярого. На прикладі контрольного поля площею 100 гектарів, що належить АГ «Горобець» села Шилівка Реше-тилівського району Полтавської області, оцінювали вирощування ячменю ярого та збільшення його врожайності за допомогою стимуляторів типу розчин бішофіту, Епін-екстра, Циркон та Полістин. Експеримент проводився для таких сортів ячменю ярого, як Геліос, Вакула, Парнас, і включав оброб-ку досліджуваних сортів розчином бішофіту з різною концентрацією та без обробки (контроль). Грунт дослідної ділянки - сірий ліс, важкий суглинистий за гранулометричним складом. Експериме-нтально встановлено, що розчин з концентрацією бішофіту 1,0 % має оптимальний стимулюючий ефект на проростання насіння ячменю ярого, а сам бішофіт має комплексну дію на рослини з два-дцяти макро- та мікроелементів, що містяться в бішофіті. При обробці ячменю ярого на дерново-опідзоленому ґрунті обприскування культур у фазі кущіння регуляторами росту Епін-екстра, Циркон та Полістин, тривалість фаз розвитку рослин, а також вегетаційний період на 2–4 дні, що дозволяє розпочати збирання ячменю на зерно раніше, ніж зазвичай. Застосування стимуляторів Епін-екстра та Полістін збільшує поверхню асиміляції листя посівів ячменю ярого на 8,5 та 11,1 % відповідно; фотосинтетичний потенціал на 6,2 % та чиста продуктивність фотосинтезу в середньому протя-гом вегетації на 3,3 та 10,4 % відповідно. Застосування стимулятора Циркон у фазі кущіння не ро-бить суттєвого позитивного впливу на фотосинтетичну активність посівів ячменю ярого в ґрунто-во-кліматичних умовах.</p&gt;}, number={4}, journal={Вісник Полтавської державної аграрної академії}, author={Горобець, М. В. and Писаренко, П. В. and Чайка, Т. О. and Міщенко, О. В.}, year={2020}, month={Груд}, pages={142-149} }