@article{Авраменко_Омельченко_Петренко_2020, title={ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВОВКА ТА ЛИСИЦІ Й ВИПАДКІВ СКАЗУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ}, url={https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1354}, DOI={10.31210/visnyk2020.02.27}, abstractNote={<p>Мисливські ресурси потребують регулярного обліку кількісного їх складу, дослідження якісного<br>стану диких тварин та умов їх існування, а також пошуку дієвих рішень для усунення проблем мис-<br>ливського господарства.) Метою цієї статті було проведення порівняльного аналізу між чисельніс-<br>тю популяції хижих тварин і кількістю випадків сказу на території Полтавської та Сумської обла-<br>стей України. Як об’єкти, що досліджувалися, були обрані такі види хижих ссавців (род. Canidae) –<br>вовк (Canis lupus L., 1758) та лисиця (Vulpes vulpes L.,1758). За даними Державного комітету ста-<br>тистики України в період 1978–2019 років найбільша чисельність лисиці на території України спос-<br>терігалася 1999 та 2000 років (126900 та 116650 голів відповідно). У період 2000–2014 років відбуло-<br>ся різке зменшення популяції лисиць понад 50 %. Аналізуючи динаміку чисельності лисиці на терито-<br>рії Полтавської області за 2011–2019 роки, ми дійшли висновку, що за вказаний період різких коли-<br>вань у показниках не спостерігалося, але порівняно з 2011–2013 роками наступні періоди спостере-<br>ження мали тенденцію до збільшення чисельності лисиць. Проведений аналіз чисельності лисиці на<br>території Сумської області за аналогічний період показав протилежну динаміку зниження кількості<br>тварин вдвічі з 2651 голів 2011 року до 1500 голів 2019 року. Аналіз звітності Державного комітету<br>статистики України щодо чисельності популяції вовка на території України загалом виявив, що кі-<br>лькісний склад популяції вовка на території України збільшився вдвічі з 1190 голів 1978 року до 2468<br>‒ 2013 року. В подальші шість років спостережень різких коливань у чисельності тварин не відбува-<br>лося, а середні показники складали 2225±100,30. На початку періоду аналізу (2011–2019 роки) чисель-<br>ність вовка на території Полтавської області становила від 17 голів 2011 року до 20 голів 2012 ро-<br>ку. В наступний семирічний період (2013–2019 роки) кількість тварин у середньому становила<br>6±1,07 голів, а 2019 року тварин взагалі не реєстрували, що говорить при знищення вовка як виду на<br>території Полтавської області і може мати катастрофічні наслідки. Не менш серйозна ситуація<br>склалася на території Сумської області за аналогічний період спостереження. За даними Держав-<br>ного комітету статистики України в період 2011–2015 років кількість тварин у середньому стано-<br>вила 75±6,60 голів, то вже в наступні періоди (2016–2019) середня кількість тварин становила<br>2±2,89 голови, що на 97 % менше від первинних показників. При аналізі кореляції виявлено, що при<br>зменшенні чисельності популяції хижих тварин відмічається тенденція до збільшення випадків сказу<br>як у Полтавській, так і в Сумській областях України. Встановлено, що за 2010–2019 роки на тери-<br>торії Полтавської області спостерігали значні коливання випадків через кожні 2‒3 роки. У струк-<br>турі захворюваності тварин на сказ серед лисиць на території Полтавської області за 2015–2019<br>роки спостерігали тенденцію до зменшення випадків. Протилежна ситуація випадків сказу спосте-<br>рігалася серед лисиць на території Сумської області, при цьому відмічали значні коливання 2010 та<br>2018 років, протягом 2015–2019 років на території Сумської області виявляли тенденцію до зрос-<br>тання випадків сказу.</p&gt;}, number={2}, journal={Scientific Progress & Innovations}, author={Авраменко, Н. О. and Омельченко, Г. О. and Петренко, М. О.}, year={2020}, month={Чер}, pages={216-224} }