НЕІНФЕКЦІЙНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СМЕРТНІСТЬ ПОРОСЯТ ДО ВІДЛУЧЕННЯ

Ключові слова: смертність до відлучення, номер опоросу, загальна кількість поросят при народженні, багатоплідність, модель бінарної логістичної регресії, велика біла порода

Анотація

Метою цього дослідження був аналіз впливу різноманітних факторів неінфекційної природи на
смертність поросят до відлучення. Дослідження було проведено в умовах свиноферми
ТОВ «Таврійські свині», розташованої поблизу м. Скадовськ (Херсонська область, Україна). Матеріалом для дослідження слугували дані про 100 свиноматок основного стада великої білої
породи. За 11-річний період (2007–2017 рр.) проаналізували такі ознаки: кількість поросят, які
загинули до відлучення та частка таких поросят залежно від розміру гнізда, загальна кількість
поросят при народженні та багатоплідність за перші вісім опоросів. Частка гнізд, у яких було
зафіксовано загибель хоча б одного поросяти до відлучення, складала 55,4 %. Оцінка смертності
поросят до відлучення, отримана в нашому дослідженні (12,7±0,6 %), близька до показників (10–
20 %,) відмічених для комерційних свиноферм у різних країнах світу. Зі зростанням віку свиноматки
(номеру опоросу) спостерігається поступове зниження частки гнізд, що не мали жодного поросяти,
загиблого до відлучення (χ2=21,85; df=7; P=0,003) та, навпаки, поступове збільшення гнізд, що мали 5
та більше поросят, які загинули до відлучення (χ2=15,24; df=7; P=0,031). Загалом відмічається віро-
гідний вплив номеру опоросу на розподіл гнізд із різною кількістю поросят, які загинули до відлучення
для свиноматок ВБП (χ2=39,38; df=24; P=0,028. Найнижчу кількість (та частку) поросят, які
загинули до відлучення, було відмічено серед свиноматок, які мали 7–8 поросят (живих та мертво-
народжених) у гнізді при народженні. У свиноматок із меншими розмірами гнізда такі поросята
були відсутні. Аналіз на підставі моделі бінарної логістичної регресії показав, що ймовірність поро-
сяти загинути до відлучення була вірогідно пов’язана із номером опоросу свиноматки (χ2=11,60;
P<0,001), загальною кількістю поросят при народженні (χ2=277,19; P<0,001) та, найчастіше, з її
багатоплідністю (χ2=378,21; P<0,001). В останньому випадку модель добре прогнозувала загибель
поросяти (у 84,0 % випадках) та більш-менш адекватно передбачала його виживання (у 73,9 % ви-
падків). Аналіз на підставі модель множинної лінійної регресії довів, що частка поросят, які загинули
до відлучення у гнізді, вірогідно пов’язана із загальною кількістю поросят при народженні та
багатоплідністю (F(2; 797) = 147,07; P<0,001). При цьому оцінка приватного коефіцієнта кореляції
для багатоплідності (rP=0,233; P<0,001) була майже вдвічі вищою, ніж для загальної кількості
поросят при народженні (rP=0,124; P<0,001).

Опубліковано
2021-06-25
Як цитувати
Крамаренко, О. С., & Крамаренко, С. С. (2021). НЕІНФЕКЦІЙНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СМЕРТНІСТЬ ПОРОСЯТ ДО ВІДЛУЧЕННЯ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (2), 172-180. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.21
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ТВАРИННИЦТВО