ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВОВКА ТА ЛИСИЦІ Й ВИПАДКІВ СКАЗУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Ключові слова: вовк, лисиця, хижі ссавці, популяція, мисливство, сказ

Анотація

Мисливські ресурси потребують регулярного обліку кількісного їх складу, дослідження якісного
стану диких тварин та умов їх існування, а також пошуку дієвих рішень для усунення проблем мис-
ливського господарства.) Метою цієї статті було проведення порівняльного аналізу між чисельніс-
тю популяції хижих тварин і кількістю випадків сказу на території Полтавської та Сумської обла-
стей України. Як об’єкти, що досліджувалися, були обрані такі види хижих ссавців (род. Canidae) –
вовк (Canis lupus L., 1758) та лисиця (Vulpes vulpes L.,1758). За даними Державного комітету ста-
тистики України в період 1978–2019 років найбільша чисельність лисиці на території України спос-
терігалася 1999 та 2000 років (126900 та 116650 голів відповідно). У період 2000–2014 років відбуло-
ся різке зменшення популяції лисиць понад 50 %. Аналізуючи динаміку чисельності лисиці на терито-
рії Полтавської області за 2011–2019 роки, ми дійшли висновку, що за вказаний період різких коли-
вань у показниках не спостерігалося, але порівняно з 2011–2013 роками наступні періоди спостере-
ження мали тенденцію до збільшення чисельності лисиць. Проведений аналіз чисельності лисиці на
території Сумської області за аналогічний період показав протилежну динаміку зниження кількості
тварин вдвічі з 2651 голів 2011 року до 1500 голів 2019 року. Аналіз звітності Державного комітету
статистики України щодо чисельності популяції вовка на території України загалом виявив, що кі-
лькісний склад популяції вовка на території України збільшився вдвічі з 1190 голів 1978 року до 2468
‒ 2013 року. В подальші шість років спостережень різких коливань у чисельності тварин не відбува-
лося, а середні показники складали 2225±100,30. На початку періоду аналізу (2011–2019 роки) чисель-
ність вовка на території Полтавської області становила від 17 голів 2011 року до 20 голів 2012 ро-
ку. В наступний семирічний період (2013–2019 роки) кількість тварин у середньому становила
6±1,07 голів, а 2019 року тварин взагалі не реєстрували, що говорить при знищення вовка як виду на
території Полтавської області і може мати катастрофічні наслідки. Не менш серйозна ситуація
склалася на території Сумської області за аналогічний період спостереження. За даними Держав-
ного комітету статистики України в період 2011–2015 років кількість тварин у середньому стано-
вила 75±6,60 голів, то вже в наступні періоди (2016–2019) середня кількість тварин становила
2±2,89 голови, що на 97 % менше від первинних показників. При аналізі кореляції виявлено, що при
зменшенні чисельності популяції хижих тварин відмічається тенденція до збільшення випадків сказу
як у Полтавській, так і в Сумській областях України. Встановлено, що за 2010–2019 роки на тери-
торії Полтавської області спостерігали значні коливання випадків через кожні 2‒3 роки. У струк-
турі захворюваності тварин на сказ серед лисиць на території Полтавської області за 2015–2019
роки спостерігали тенденцію до зменшення випадків. Протилежна ситуація випадків сказу спосте-
рігалася серед лисиць на території Сумської області, при цьому відмічали значні коливання 2010 та
2018 років, протягом 2015–2019 років на території Сумської області виявляли тенденцію до зрос-
тання випадків сказу.

Опубліковано
2020-06-26
Як цитувати
АвраменкоН. О., ОмельченкоГ. О., & ПетренкоМ. О. (2020). ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВОВКА ТА ЛИСИЦІ Й ВИПАДКІВ СКАЗУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (2), 216-224. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.02.27